Бароко - період у розвитку архітектури, який почався в кінці XVI століття і завершився в кінці XVIII, охопивши приблизно 150-200 років. Мистецтво бароко склалося і розквітло в Італії і поширився країнах Європи і Америки (особливо Центральної та Південної). Найвибагливіший і химерний його варіант, іменований ультрабарокко, народився в Латинській Америці завдяки синтезу з місцевими архітектурними традиціями. У Франції бароко злилося з класицизмом в єдиний розкішний стиль. Нерідко стосовно французької та англійської варіантів бароко вживають термін «бароковий класицизм». На початку століття XVIII французи таки виробили свій різновид бароко - рококо. Однак стиль цей у зовнішньому оформленні будівель задіяний не був, хоча збереглися прекрасні зразки інтер'єрів в стилі рококо.
Для архітектури бароко характерні просторовий розмах, парадна урочистість і пишність, мальовничість і динамічність. У будівлях епохи бароко у всій красі і величі представлена розкішна, химерна пластику і плинність складних, зазвичай криволінійних форм з великою кількістю зовнішніх ефектів і елементів, вигадливою, неспокійною грою світла і тіні. Архітектурні форми, величні і вільні, як би вливалися в навколишній простір.
Основною рисою бароко можна вважати прагнення до синтезу мистецтв, органічному взаємодії архітектури, скульптури, живопису та декоративного мистецтва. Парадні інтер'єри будівель бароко багато прикрашалися ліпленням, різьбленням, багатобарвним скульптурою, дзеркалами і розписами стін, ілюзорно розширюють простір, а живопис плафонів створювала ілюзію разверзшіхся склепінь.
Новий стиль, перш за все, утвердився в церковній архітектурі і був покликаний прославляти могутність церкви і світської аристократії. На архітектуру тієї епохи вплинули бурхливий для того часу зростання міст, будівництво ошатних будинків. У цей період створюються грандіозні міські ансамблі і палацово-паркові комплекси.
Найбільшими і відомими архітектурними ансамблями, виконаними в стилі бароко, є: Петергоф (Росія), Версаль (Франція), Цвінгер (Німеччина), Аранхуес (Іспанія), Шенбрунн (Австрія).
Яна Полукорд
