- Велосипед, фотограф Михайло Блонштейн. джерело: dlyakota.ru Чим далі від нас радянське минуле,...
- Міф 2. У СРСР не було вирішене квартирне питання
- Міф 3. В СРСР не був розвинений курортний відпочинок
- Міф 4. В СРСР рівень медицини змушував бажати кращого
- Міф 5. Освіта в СРСР було неякісним
Велосипед, фотограф Михайло Блонштейн. джерело: dlyakota.ru
Чим далі від нас радянське минуле, тим більшою кількістю небилиць воно обростає. Одні на голубом глазу запевняють, що жити «в цю пору прекрасну» було легко і весело, інші згадують виключно жахи начебто кілометрових черг і гострої нестачі джинсів. Як же все було насправді?
Діти і БелАЗ, Мінськ, 1980 г. Джерело: dlyakota.ru
Міф 1. У СРСР платили маленькі зарплати
Більшості людей страшенно хочеться вірити в те, що живеться їм краще, ніж предкам. Віра вірою, а факти фактами: якби Радянський Союз не розпався, а продовжував би існувати в тій же формі, що в кінці 80-х, навіть за найскромнішими викладкам у 80% населення зарплати були б вище теперішніх приблизно в чотири рази.
З середини 1950-х років рівень річних доходів радянського населення неухильно зростав і до кінця 1980-х збільшився вчетверо. На схилі радянської епохи рубль не була дрібною розмінною монетою - на нього можна було багато що купити. Наприклад, 50 зошитів для школяра. Або 10 кг картоплі, або п'ять батонів білого хліба. Або 33 квитка на трамвай (і ще залишилася б копійка!). Або аж 50 разів зателефонувати по телефону-автомату.
Ті, хто стверджує, що зарплати з часів СРСР значно зросли орієнтується на рівень великих мегаполісів. Так, проживаючи в Москві і працюючи в престижній компанії, сьогодні можна отримувати чималі гроші. Але більша частина населення ледве-ледве заробляє на хліб і оплату комунальних послуг.
Після грошової реформи 1961 года 10 рублів перетворилися в рубль. Фото: Вікіпедія
Міф 2. У СРСР не було вирішене квартирне питання
Так, щоб купити однокімнатну квартиру, потрібно було викласти шість тисяч рублів. На те, щоб виплатити цю суму повністю, у людей йшло 20-25 років - і, зауважте, ніхто не вимагав відсотків. Однак тим, хто кілька років пропрацював на державному підприємстві, давали казенну квартиру. Що ж до комунальних платежів, то їх розміри, як правило, не перевищували десятої частини від зарплати. Зараз більшість громадян платять за воду, електрику, опалення та інші нехитрі радощі 20-30% від щомісячного заробітку, а іпотека і зовсім стала нагадувати боргове рабство. А можливість отримати квартиру від держави практично зник.
Общага, фотограф Михайло Блонштейн. Джерело: dlyakota.ru
Міф 3. В СРСР не був розвинений курортний відпочинок
Так, заморські береги для більшості населення були недоступними - навіть якщо мова йшла про відносно дружньої Болгарії або Карлових Варах (місто в Чехії). Однак на курорти люди все ж їздили - і аж ніяк не тільки за тим, щоб смажитися на сонці. Санаторно-курортні комплекси були набудували по всій країні - не тільки на кримських берегах, а й в Абхазії, і в Поволжі, і в Підмосков'ї, і навіть в Сибіру. В СРСР функціонувало понад 14 тисяч санаторіїв, турбаз і будинків відпочинку. Мільйони трудящих їздили туди щоліта. Причому витрати на відпочинок - частково або повністю - брало на себе держава. Тодішні керівники ще віддавали собі звіт в тому, що добре відпочив людина стане і працювати добре. А хворіти буде менше.
Отритка 30-х років XX століття із зображенням щасливого відпочинку трудящих на курорті «Аркадія» в Одесі. Джерело: Вікіпедія
Міф 4. В СРСР рівень медицини змушував бажати кращого
Зараз медицину можна назвати умовно безкоштовною. Зіткнувшись з хворобою, ви або оббивають пороги державних поліклінік, сподіваючись, що саме ваш лікар виявиться тим високоосвіченою безсрібником, яких зараз все менше, або платіть немаленькі гроші за обстеження в недержавній клініці. У радянських поліклініках і лікарнях аж кишів хамящій пацієнтам молодший медперсонал, та й обстановка в них була, прямо скажемо, небагата - проте лікарі, які там працювали, знали свою справу. А право громадян на безкоштовне медобслуговування аж ніяк не було порожнім звуком.
Молочний відділ універсаму, Новокузнецьк, 1983 г. Джерело: dlyakota.ru
Міф 5. Освіта в СРСР було неякісним
Освіта було, по-перше, доступним, а по-друге - масовим. В хороші школи потрапляли здібні діти, а не ті, чиї батьки готові викласти за навчання нащадків круглу суму. Крім того, існувала розгалужена мережа додаткової освіти - музичні та художні школи, школи танців, спортивні секції всілякі гуртки у палацах піонерів. І все це було або безкоштовно, або за дуже прийнятну суму. Система була настільки продуманою, що навіть після розвалу країни вона було зруйновано не цілком; так, навчання у музичних та художніх школах зараз цілком доступно, хоча час від часу і робляться спроби це припинити.
Канікули. Фотограф А. Дроздов, 1976 г. Джерело: dlyakota.ru
Як же все було насправді?